оксиморон —
окси́моро́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
оксиморон —
оксюморон, -а, ч. Стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення (напр., гарячий сніг, дзвінка тиша).
Великий тлумачний словник сучасної мови
оксиморон —
ОКСИ́МОРО́Н, ОКСЮ́МОРО́Н, а, ч. Стилістичний засіб – поєднання протилежних за змістом понять, які разом складають нове уявлення. Основним принципом будови поетичної лексики [“Гофманової ночі”...
Словник української мови у 20 томах
оксиморон —
окси́морон, оксю́морон (грец. όξύμωρον, букв. – дотепно-безглузде) літературно-поетичний прийом; поєднання протилежних за змістом, контрастних понять, що спільно дають нове уявлення (напр., дзвінка тиша, гарячий сніг).
Словник іншомовних слів Мельничука
оксиморон —
ОКСИМОРО́Н, ОКСЮМОРО́Н, а, ч. Стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення. Основним принципом будови поетичної лексики ["Гофманової ночі"...
Словник української мови в 11 томах