оксиморон
ОКСИ́МОРО́Н, ОКСЮ́МОРО́Н, а, ч.
Стилістичний засіб – поєднання протилежних за змістом понять, які разом складають нове уявлення.
Основним принципом будови поетичної лексики [“Гофманової ночі” М. Бажана] стає зіставлення несумісних за смислом і стилістичним забарвленням слів: у метафорі (сандалі сатани), в оксюморонах (похмурий бенкетар, холодна заграва гарячого вина) (з наук. літ.);
В наукових і ділових текстах оксюморони (до яких належить і “цілісний аналіз”) недоречні, бо непридатні для практичного вжитку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)