оповісти

оповісти́

[опов'істи]

опо^ув'ім, -в'іси, опо^ув'іс'т', -в'імо, -в'істе, -в'ід'ат'; мин. опо^ув'іў, -в'іла

Значення в інших словниках

1. оповісти — оповісти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оповісти — див. оповідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оповісти — ОПОВІСТИ́ див. оповіда́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. оповісти — РОЗПОВІДА́ТИ (передавати усно щось про кого-, що-небудь, передавати словами бачене, пережите тощо), ОПОВІДА́ТИ, РОЗКА́ЗУВАТИ, ГОВОРИ́ТИ, ПОВІДОМЛЯ́ТИ, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ), ПРОМОВЛЯ́ТИ, ВИКЛАДА́ТИ, ДОКЛАДА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. оповісти — Опові́сти, див. оповіда́ти оповісти́, -віщу́, -ві́стиш кого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. оповісти — ОПОВІ́СТИ́ див. оповіда́ти.  Словник української мови в 11 томах