оповісти

оповісти́

[опов'істи]

опоув'ім, -в'іси, опоув'іс'т', -в'імо, -в'істе, -в'ід'ат'; мин. опоув'іў, -в'іла

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оповісти — оповісти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оповісти — див. оповідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оповісти — ОПОВІСТИ́ див. оповіда́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. оповісти — РОЗПОВІДА́ТИ (передавати усно щось про кого-, що-небудь, передавати словами бачене, пережите тощо), ОПОВІДА́ТИ, РОЗКА́ЗУВАТИ, ГОВОРИ́ТИ, ПОВІДОМЛЯ́ТИ, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ), ПРОМОВЛЯ́ТИ, ВИКЛАДА́ТИ, ДОКЛАДА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. оповісти — Опові́сти, див. оповіда́ти оповісти́, -віщу́, -ві́стиш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оповісти — ОПОВІ́СТИ́ див. оповіда́ти. Словник української мови в 11 томах