органічний

органі́чний

[орган’ічни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. органічний — органі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. органічний — (світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний.  Словник синонімів Караванського
3. органічний — -а, -е. 1》 Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ — сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується життєвими процесами; живий. || Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. органічний — Природний, вроджений, істотний, життєвий, рісний, рослинний, тваринний  Словник чужослів Павло Штепа
5. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного і рослинного світу. Верховна Рада ухвалила законодавчі акти щодо збереження природних ресурсів, відтворення органічного світу природи (з газ.  Словник української мови у 20 томах
6. органічний — органі́чний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий; о. світ – сукупність живих організмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ (який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого), НЕРОЗРИ́ВНИЙ. Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний зв'язок його з цілеспрямованою діяльністю людини, з працею, з виробничими процесами (М. Холодний).  Словник синонімів української мови
8. органічний — Органі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ; Органічні процеси; // Який характеризується життєвими процесами; живий.  Словник української мови в 11 томах