органічний

ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу.

Органічний світ; Органічні процеси;

// Який характеризується життєвими процесами; живий.

Фізичний світ існував раніше, ніж могло з’явитися психічне, як вищий продукт вищих форм органічної матерії (Ленін, 18, 1971, 220);

// Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів.

Грунти Українського Полісся — опідзолені піски, супіски і легкі суглинки — бідні на органічні речовини (Мікр. ж., XVIII, 3, 1956, 25).

∆ Органі́чна хі́мія — розділ хімії, що вивчає вуглецеві сполуки, характерні для рослинного і тваринного світу.

У лютому 1861 року Д. І. Менделєєв повертається до Петербурга і читає в університеті курс органічної хімії (Наука.., 2, 1959, 48);

Органі́чне скло — синтетичний міцний прозорий матеріал, подібний до звичайного скла; широко використовується в техніці й побуті.

Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (Веч. Київ, 20.ІІ 1957, 2);

Органі́чні до́брива — добрива рослинного або тваринного походження.

Для різкого піднесення родючості бідних поліських грунтів необхідно багато добрив як органічних, так і мінеральних (Хлібороб Укр., 1, 1969, 23).

2. Зумовлений станом внутрішніх органів організму.

Ще в Петербурзі Шевченко якось захворів на плеврит, і лікар знайшов у нього, крім плевриту, органічний порок серця (Тулуб, В степу.., 1964, 195).

3. Який лежить в самій природі кого-, чого-небудь.

Я.. полюбив цю працьовиту, чесну сім’ю. Я ходив туди.. побалакати й посперечатися, бо для російського студента потреба сперечатися — це органічна, біологічна потреба (Хотк., І, 1966, 151);

Іван відчував якусь органічну відразу до цієї.. форми протесту — хитрувати і удавати з себе дурника (Кол., Терен.., 1959, 171);

Завод кульгає не тому, що мав якусь органічну хибу, а просто тут.. не дають йому стати на ноги, випростатися (Шовк., Інженери, 1956, 76).

4. Який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого; нерозривний.

З перемогою комунізму відбудеться органічне з’єднання розумової і фізичної праці у виробничій діяльності людей (Програма КПРС, 1961, 55);

Органічну єдність радянського тилу з фронтом ми відчуваємо в народній поезії (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 62).

Значення в інших словниках

1. органічний — органі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. органічний — (світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний.  Словник синонімів Караванського
3. органічний — [орган’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. органічний — -а, -е. 1》 Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. Органічний світ — сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується життєвими процесами; живий. || Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. органічний — Природний, вроджений, істотний, життєвий, рісний, рослинний, тваринний  Словник чужослів Павло Штепа
6. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до живої природи, тваринного і рослинного світу. Верховна Рада ухвалила законодавчі акти щодо збереження природних ресурсів, відтворення органічного світу природи (з газ.  Словник української мови у 20 томах
7. органічний — органі́чний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; живий; о. світ – сукупність живих організмів.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. органічний — ОРГАНІ́ЧНИЙ (який має риси, характер якоїсь структури, чого-небудь цілого), НЕРОЗРИ́ВНИЙ. Активність розуму слід розглядати як органічний, нерозривний зв'язок його з цілеспрямованою діяльністю людини, з працею, з виробничими процесами (М. Холодний).  Словник синонімів української мови
9. органічний — Органі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)