оригінальний —
(який має цілком властиві лише йому риси) своєрідний, самобутній.
Словник синонімів Полюги
оригінальний —
оригіна́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
оригінальний —
-а, -е. 1》 Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. || Створений самостійно, без наслідування відомих зразків. || Який не є перекладом з іншої мови. 2》 Який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю. || Не схожий на інших; самобутній. || Дивний, химерний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оригінальний —
ОРИГІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. В день вінчання надіслала [пані Бровко] молодій парі коштовну, хоч трошки вже надщерблену, оригінальну японську вазу (Ірина Вільде); // Створений самостійно...
Словник української мови у 20 томах
оригінальний —
оригіна́льний (лат. originalis) 1. Справжній, первісний. 2. Переносно – своєрідний, самобутній; дивний.
Словник іншомовних слів Мельничука
оригінальний —
ОРИГІНА́ЛЬНИЙ (створений самостійно, без наслідування відомих зразків); СВОЄРІ́ДНИЙ, НЕШАБЛО́ННИЙ, НЕШАБЛО́НОВИЙ, НЕСТАНДА́РТНИЙ (який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю); НЕТРАФАРЕ́ТНИЙ, НЕЗАТЕ́РТИЙ, СВІ́ЖИЙ (про мову...
Словник синонімів української мови
оригінальний —
ОРИГІНА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. В день вінчання надіслала [пані Бровко] молодій парі коштовну, хоч трошки вже надщерблену, оригінальну японську вазу (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах
оригінальний —
рос. оригинальный 1. Справжній, первісний, той, що не має аналогів. 2. Переносно — самобутній, своєрідний, дивний.
Eкономічна енциклопедія