орієнтуватися —
орієнтува́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
орієнтуватися —
(в чім) розбиратися, бути зорієнтованим, давати собі раду в чім; (на що) тримати <�держати> курс, прямувати до чого; (на кого) покладати надію, робити ставку, брати приклад з.
Словник синонімів Караванського
орієнтуватися —
-уюся, -уєшся, недок. і док. 1》 Визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху. Орієнтуватися по карті. || Розбиратися в розташуванні чого-небудь, вільно рухаючись, пересуваючись. 2》 у чому, перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
орієнтуватися —
ОРІЄНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. по чому і без дод. Визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху. Бентсен, орієнтуючись по компасу, накреслив у своєму блокноті план бухти (М.
Словник української мови у 20 томах
орієнтуватися —
ОРІЄНТУВА́ТИСЯ (уміти оцінити обставини, розуміти те, що відбувається), РОЗБИРА́ТИСЯ. Він навчився швидко орієнтуватися в незнайомому місті (О. Донченко); Досвідченим зором він розбирається вже, хто сидить перед ним (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови
орієнтуватися —
Орієнтува́тися, -ту́юся, -ту́єшся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
орієнтуватися —
ОРІЄНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. Визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху. Бентсен, орієнтуючись по компасу, накреслив у своєму блокноті план бухти (Трубл.
Словник української мови в 11 томах