Орфоепічний словник української мови

очеретинка

очерети́нка

[очеиреитинка]

-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. очеретинка — очерети́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. очеретинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до очеретина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очеретинка — ОЧЕРЕТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до очерети́на. Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу .. Закинути [вудку] з математичною точністю під якусь далеку очеретинку .. – це було для нього звичайне діло (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. очеретинка — ОЧЕРЕТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до очерети́на. Тонку очеретинку Рибалонька зломив І з неї він сопілку Ножем собі зробив (Пісні та романси.., II, 1956, 202); Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу..  Словник української мови в 11 томах
  5. очеретинка — Очеретинка, -ки ж. 1) ум. отъ очеретина. 2) Трубка изъ камыша.  Словник української мови Грінченка