ощасливлений —
ощасли́влений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
ощасливлений —
див. щасливий
Словник синонімів Вусика
ощасливлений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ощасливити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ощасливлений —
ОЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ощасли́вити. Ощасливлений народженням доньки, Уралов перестріляв на радощах усіх селезнів, усіх качок та курей (О. Гончар); Я був ощасливлений тим поглядом (Ю. Збанацький); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
ощасливлений —
ОЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ощасли́вити. Ощасливлений народженням доньки, Уралов перестріляв на радощах усіх селезнів, усіх качок та курей (Гончар, Тронка, 1963, 300); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах