папірець —
папіре́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
папірець —
-рця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до папір. 2》 розм. Те саме, що папір 2). 3》 ірон. Діловий документ. 4》 розм., заст. Асигнація.
Великий тлумачний словник сучасної мови
папірець —
ПАПІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до папі́р. [Горніг:] Що, паннунцю, не маєте якого шмаття?.. А з шмаття буде гарний білий папірець (Леся Українка); З столу злетів маленький папірець і впав посеред кімнати (М.
Словник української мови у 20 томах
папірець —
ла́кмусовий папі́р (папіре́ць), чого. Те, що визначає що-небудь або є показником чогось. Нині трансплантація органів і тканини — лакмусовий папір і ахіллесова п’ята медичної науки наших днів (З журналу)...
Фразеологічний словник української мови
папірець —
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт.
Словник синонімів української мови
папірець —
ПАПІРЕ́ЦЬ, рця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до папі́р. [Горніг:] Що, паннунцю, не маєте якого шмаття?.. А з шмаття буде гарний білий папірець (Л. Укр., IV, 1954, 222); З столу злетів маленький папірець і впав посеред кімнати (Трубл., Глиб.
Словник української мови в 11 томах
папірець —
Папірець, -рця́ м. Бумажка. Стоїть чорнило і папірець лежить біля його. Чуб. II. 79. Ой куплю я тонкий білий папірець, ой спишу я всю досадоньку свою. Ой хто буде той папірець читати, то той буде всю досадоньку знати. Грин. III. 349.
Словник української мови Грінченка