пароль —
паро́ль іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
пароль —
-я, ч. 1》 Секретне умовлене слово, фраза, рідше якийсь умовний сигнал для розпізнання своїх людей на військовій службі або в конспіративних організаціях. 2》 У системах обробки інформації – секретна послідовність символів, яку користувач вводить у систему.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пароль —
ПАРО́ЛЬ, я, ч. 1. Секретне умовлене слово, фраза, рідше якийсь умовний сигнал для розпізнання своїх людей на військовій службі або в конспіративних організаціях. Приїхав він [товариш Кирило] в город. Учинив “явку”, сказав пароль (М.
Словник української мови у 20 томах
пароль —
паро́ль (від франц. parole – слово, промова) встановлене на певний строк секретне слово або речення, знання якого дає право пройти до військового об’єкта чи території, що охороняються, або до приміщення конспіративної організації.
Словник іншомовних слів Мельничука
пароль —
ПАРО́ЛЬ, я, ч. Секретне умовлене слово, фраза, рідше якийсь умовний сигнал для розпізнання своїх людей на військовій службі або в конспіративних організаціях. Приїхав він [товариш Кирило] в город. Учинив "явку", сказав пароль (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
пароль —
рос. пароль 1. Особистий код користувача (групи користувачів), який використовується з метою авторизації доступу до Інформації в ЕОМ і її захисту від несанкціонованого доступу. 2. Таємне слово (слова), що вживається з метою визначення приналежності певної особи до свого табору (організації).
Eкономічна енциклопедія