Значення в інших словниках
-
партитура —
партиту́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
партитура —
-и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). || Нотна книга із записом усіх партій такого твору. || Програма яких-небудь дій виконавця у драматичному спектаклі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
партитура —
(від іт. partitura — поділ, розподіл) — система роздільного запису на кількох нотоносцях, розташованих колонкою і поділених спільними тактовими рисками, всіх голосів багатоголосного твору для виконання ансамблем, оркестром або хором певного складу.
Словник-довідник музичних термінів
-
партитура —
ПАРТИТУ́РА, и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (з наук. літ.); – Певне, опера трохи затяглася.
Словник української мови у 20 томах
-
партитура —
партиту́ра (італ. partitura, букв. – розділ, розподіл) зведений нотний запис ансамблевої музики для оркестру, хору.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
партитура —
Запис багатоголосого музичного твору, який містить усі інструментальні та вокальні (т.зв. голоси) партії, розташовані в певному порядку одна над другою; переважно використовується диригентом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
партитура —
Партиту́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
партитура —
ПАРТИТУ́РА, и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (Нар. творч. та етн.
Словник української мови в 11 томах