Орфоепічний словник української мови

пахучість

паху́чість

[пахуч'іс'т']

-чос'т'і, ор. -ч'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пахучість — паху́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пахучість — -чості, ж. Властивість за знач. пахучий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пахучість — ПАХУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. паху́чий. Ліза принесла з собою свіжість і пахучість (Ю. Яновський); Та ціна цієї квітки не в її пахучості чи яскравості, а в тому, що вона живе тоді, коли всі інші вже померли. Остання квітка цього літа, остання радість. (М. Циба).  Словник української мови у 20 томах
  4. пахучість — Паху́чість, -чости, -чості, -чістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пахучість — ПАХУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивіть за знач. паху́чий. Ліза принесла з собою свіжість і пахучість (Ю. Янов., І, 1958, 179).  Словник української мови в 11 томах
  6. пахучість — Пахучість, -чости ж. Душистость.  Словник української мови Грінченка