пахучість
ПАХУ́ЧІСТЬ, чості, ж.
Властивість за знач. паху́чий.
Ліза принесла з собою свіжість і пахучість (Ю. Яновський);
Та ціна цієї квітки не в її пахучості чи яскравості, а в тому, що вона живе тоді, коли всі інші вже померли. Остання квітка цього літа, остання радість. (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)