перев'язь —
пере́в'язь 1 іменник жіночого роду спосіб цегельної кладки рідко пере́в'язь 2 іменник жіночого роду перев'яз — стрічка, пов'язка рідко
Орфографічний словник української мови
перев'язь —
-і, ж. 1》 буд. Один із способів цегельної кладки. 2》 рідко. Те саме, що перев'яз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перев'язь —
ПЕРЕ́В'ЯЗЬ, і, ж. 1. буд. Один із способів цегельної кладки. Стіни притвору були складені у перев' язь з кладкою північної стіни основної будівлі (з наук. літ.). 2. рідко. Те саме, що пере́в'яз.
Словник української мови у 20 томах
перев'язь —
ПЕРЕВ'ЯЗ (ПЕРЕВ'ЯЗЬ рідше), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК. Замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський); Кілька тижнів носив Сенько руку на перев'язці, засиленій на шию (С. Ковалів); За три тижні Андрій повернувся. Худий, жовтий, рука в черезплічнику (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови