перев'язь

ПЕРЕ́В'ЯЗЬ, і, ж.

1. буд. Один із способів цегельної кладки.

Стіни притвору були складені у перев' язь з кладкою північної стіни основної будівлі (з наук. літ.).

2. рідко. Те саме, що пере́в'яз.

Старости й дружки вішають через плече рушники й перев'язі (І. Нечуй-Левицький);

Обличчя його все ще було забинтоване; замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. перев'язь — пере́в'язь 1 іменник жіночого роду спосіб цегельної кладки рідко пере́в'язь 2 іменник жіночого роду перев'яз — стрічка, пов'язка рідко  Орфографічний словник української мови
2. перев'язь — [пеиревйаз'] -з'і, ор. -з':у, р. мн. -зеий  Орфоепічний словник української мови
3. перев'язь — -і, ж. 1》 буд. Один із способів цегельної кладки. 2》 рідко. Те саме, що перев'яз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перев'язь — ПЕРЕВ'ЯЗ (ПЕРЕВ'ЯЗЬ рідше), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ЧЕРЕЗПЛІ́ЧНИК. Замотана в бинти рука висіла на перев'язі (Л. Смілянський); Кілька тижнів носив Сенько руку на перев'язці, засиленій на шию (С. Ковалів); За три тижні Андрій повернувся. Худий, жовтий, рука в черезплічнику (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови