Орфоепічний словник української мови

перелякатися

переляка́тися

[пеиреил'акатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перелякатися — переляка́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перелякатися — док., злякатися, налякатися, перестрашитися, сполохатися, набратися <�натерпітися> страху, с. сторопіти, перелякатися на смерть; (- коня) схарапудитися.  Словник синонімів Караванського
  3. перелякатися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
  4. перелякатися — -аюся, -аєшся, док. Відчути страх, боязнь; дуже стривожитися, злякатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перелякатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
  6. перелякатися — Переляка́тися, -ка́юся, -ка́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перелякатися — ПЕРЕЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути страх, боязнь; дуже стривожитися, злякатися. Я аж засміявся. Він [цар] і почув, та як зикне, — Я перелякався, Та й прокинувсь… (Шевч.  Словник української мови в 11 томах