перелякатися

ПЕРЕЛЯКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Відчути страх, боязнь; дуже стривожитися, злякатися.

Я аж засміявся. Він [цар] і почув, та як зикне, — Я перелякався, Та й прокинувсь… (Шевч., І, 1963, 251);

Всі, видко було, дуже перелякалися і, боязко озириючися, задкували до ближчих кущів (Смолич, І, 1958, 53);

*У порівн. Чайченко став коло Катрі і взяв її у танець. Вона, ота смілива, меткая Катря, немов перелякалася чого, збіліла… (Вовчок, І, 1955, 190).

Переляка́тися на смерть (до сме́рті) — відчути надзвичайно сильний страх, дуже злякатися.

Зайці перелякались на смерть, а стара зайчиха аж зомліла з переляку (Н.-Лев., III, 1956, 292).

Значення в інших словниках

1. перелякатися — переляка́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перелякатися — док., злякатися, налякатися, перестрашитися, сполохатися, набратися <�натерпітися> страху, с. сторопіти, перелякатися на смерть; (- коня) схарапудитися.  Словник синонімів Караванського
3. перелякатися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
4. перелякатися — [пеиреил'акатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
5. перелякатися — -аюся, -аєшся, док. Відчути страх, боязнь; дуже стривожитися, злякатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. перелякатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
7. перелякатися — Переляка́тися, -ка́юся, -ка́єшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)