персональний —
персона́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
персональний —
див. ОСОБИСТИЙ.
Словник синонімів Караванського
персональний —
-а, -е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Персональний склад — склад осіб, що працюють в одній установі, на одному підприємстві і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
персональний —
Особистий
Словник чужослів Павло Штепа
персональний —
Персона́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
персональний —
ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Всі персональні справи взяв у свої руки сам намісник (І. Франко); Єдино правильним організаційним розв'язанням справи буде творення організації за принципом персонального підбору (В.
Словник української мови у 20 томах
персональний —
персона́льний (лат. personalis) особистий; особовий.
Словник іншомовних слів Мельничука
персональний —
ОСОБИ́СТИЙ (який перебуває у розпорядженні, користуванні даної особи; який стосується окремої особи); ІНДИВІДУА́ЛЬНИЙ, ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, ПРИВА́ТНИЙ, ВЛАСНОРУ́ЧНИЙ (про підпис).
Словник синонімів української мови
персональний —
ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е. Який стосується певної, окремої особи, належить їй. Всі персональні справи взяв у свої руки сам намісник (Фр.
Словник української мови в 11 томах
персональний —
рос. персональный особистий, особовий. власний.
Eкономічна енциклопедія