персональний
ПЕРСОНА́ЛЬНИЙ, а, е.
Який стосується певної, окремої особи, належить їй.
Всі персональні справи взяв у свої руки сам намісник (І. Франко);
Єдино правильним організаційним розв'язанням справи буде творення організації за принципом персонального підбору (В. Еллан-Блакитний);
На персональній виставці в Канінському музеї декоративно-прикладного мистецтва в 1973 році було представлено понад 200 його [М. Мухи] робіт (з публіц. літ.);
– Скажи, навіщо тобі цей персональний “Москвич”? (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)