Значення в інших словниках
-
петрушка —
петру́шка 1 іменник жіночого роду рослина петру́шка 2 іменник чоловічого роду, істота комедійний персонаж
Орфографічний словник української мови
-
петрушка —
I -и, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
петрушка —
Петру́шка, -шки, -шці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
петрушка —
ПЕТРУ́ШКА¹, и, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листя якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині.
Словник української мови у 20 томах
-
петрушка —
петру́шка: ◊ петру́шку продава́ти ірон. за браком партнерів не танцювати на забаві (про дівчат)(ст): Поява Дари в товаристві молодого гарного хлопця викликала загальне зацікавлення і приховану усмішкою заздрість дівчат, яким цього вечора судилося “продавати петрушку” (Острук)||петру шкувати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
Петрушка —
Персонаж рос. лялькового театру (горбань із довгим кривим носом); популярний у XIX ст.
Універсальний словник-енциклопедія
-
петрушка —
КОМЕ́ДІЯ (забавний випадок, щось смішне), КУМЕ́ДІЯ розм.; КУРЙО́З (дивний, недоладний або нісенітний випадок, подія); ФАРС (грубий жарт, блазенська витівка); ПЕТРУ́ШКА розм. (щось кумедне, недоладне або клопітливе, марудне).
Словник синонімів української мови
-
петрушка —
ПЕТРУ́ШКА¹, ж. Дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі, а також як сечогінний засіб у медицині. Стало на юшку, та не стало на петрушку (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
-
петрушка —
Петрушка, -ки ж. 1) раст. петрушка, Petroselinum sativum. ЗЮЗО. І. 131. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V.796. 2) — собача. раст. Aethusa Cynapium L. ЗЮЗО. І. 110.
Словник української мови Грінченка