печеня —
пече́ня іменник жіночого роду печене
Орфографічний словник української мови
печеня —
Пече́ня. Печеня. ● Чужі печені при нашій ватрі, гріти свою печеню при нашій ватрі - хтось живиться не за свій, а за наш кошт; хтось інший (чужий) користає з нашої праці. При нашій ватрі печуть усі свої печені.
Українська літературна мова на Буковині
печеня —
-і, ж. М'ясна страва – запечене або смажене м'ясо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
печеня —
ПЕЧЕ́НЯ, і, ж. М'ясна страва – запечене або смажене м'ясо. Килина поставила на стіл печеню й солоні огірки (І. Нечуй-Левицький); Обід вийшов дуже смачний. Бульйон з пирогами, печеня з зайців та баранини (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
печеня —
пече́ня кул. запечене м'ясо (ст): Печеня на дико дуже смакувала моєму вуйкові (Авторка) ◊ спекти́ свою пече́ню при тому ж вогні́ принагідно подбати і про свої інтереси (ст): При тій нагоді я не забув спекти і свою печеню при тому ж вогні.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
печеня —
ПЕЧЕ́НЯ (м'ясна страва), СМАЖЕНИ́НА, ДУШЕНИ́НА, ПЕЧЕ́НЕ розм. Гості з жадобою кинулись на печеню з дикої кози, наче вовки, аж кісточки хрущали (І. Нечуй-Левицький); Аж слинка текла від самого духу смаженини (О.
Словник синонімів української мови
печеня —
ПЕЧЕ́НЯ, і, ж. М’ясна страва — запечене або смажене м’ясо. Килина поставила на стіл печеню й солоні огірки (Н.-Лев., III, 1956, 95); Обід вийшов дуже смачний. Бульйон з пирогами, печеня з зайців та баранини (Тулуб, В степу.., 1964, 220).
Словник української мови в 11 томах
печеня —
Пече́ня, -ні ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. І. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. н. п. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.
Словник української мови Грінченка