пилочка

пи́лочка

[пилочка]

-чки^е, д. і м. -оц':і, мн. пилочки^е/пи^елочки, пилочок /пи^елочок

дв'і пилочки^е

Значення в інших словниках

1. пилочка — пи́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пи́лочки  Орфографічний словник української мови
2. пилочка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до пилка. 2》 Те саме, що пилка 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пилочка — ПИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до пи́лка. – Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля (Г. Хоткевич); На великому столі були порозкидані пилочки, ..  Словник української мови у 20 томах
4. пилочка — ПИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до пи́лка. — Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а як більшеньке, то свердлик у нього є — і так.. він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Хотк.  Словник української мови в 11 томах
5. пилочка — I. Пи́лка, -ки м. 1) Пила. Вас. 149. 2) Родъ игры въ мячъ. Левиц. І. 346. ум. пи́лочка. --------------- II. Пи́лка, -ки ж. Пылинка. ум. пилочка. Нема муки ні пилочки. Чуб. V. 496.  Словник української мови Грінченка