пильність

пи́льність

[пил'н'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. пильність — (у роботі) ревність, запопадливість, (особливий вияв) невтомність, невсипущість, (при уважному ставленні) уважність, неослабність.  Словник синонімів Полюги
2. пильність — пи́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. пильність — -ності, ж. Властивість за знач. пильний I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пильність — Пи́льність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
6. пильність — присипля́ти / приспа́ти пи́льність чию. Хитрощами не давати змоги комусь розібратися в чомусь; перехитрувати, обманювати когось. Там вони (Параска і Северин) вже й вечеряли смачненько, і милувалися гарненько, і сміялися досхочу, що так просто присипляли пильність сусідів (І. Сочивець).  Фразеологічний словник української мови
7. пильність — ПИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пи́льний¹. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56)...  Словник української мови в 11 томах
8. пильність — Пильність, -ности ж. 1) Прилежаніе. 2) Безотлагательность, спѣшность. 3) Пристальность.  Словник української мови Грінченка