Значення в інших словниках
-
пилюка —
пилю́ка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
пилюка —
див. пил; сміття
Словник синонімів Вусика
-
пилюка —
-и, ж., розм. Те саме, що пилюга.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пилюка —
див. пил
Словник чужослів Павло Штепа
-
пилюка —
ПИЛЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що пилю́га́. Федір, упоравшись, увійшов увесь мокрий, у грязі, у пилюці (Панас Мирний); Вулиця, якою йшла Ольга, була курна.
Словник української мови у 20 томах
-
пилюка —
аж пил (пилю́ка) кури́ть. Дуже інтенсивно, напружено, сильно. — А Ласій таки курник будує.— Будує? — Аж пил курить (Ю. Збанацький); За віком (Конопельський) — теж не жовторотий підліток. Можна було вже й у вечірній (школі) вчитись.
Фразеологічний словник української мови
-
пилюка —
ПИЛ (дрібні частинки ґрунту, що зависають у повітрі або вкривають якусь поверхню), ПО́РОХ, ПОРОХНЯ́ВА, ПОРОХНЯ́ рідше, ПОРОХНО́ рідше, ПРАХ заст.; ПИЛЮ́ГА розм., ПИЛЮ́КА розм., ПИЛЯ́КА рідше, КО́ПІТ розм. рідше (густий); КУ́РЯВА, КУ́РИЩЕ підсил.
Словник синонімів української мови
-
пилюка —
ПИЛЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що пилю́га́. Федір, упоравшись, увійшов увесь мокрий, у грязі, у пилюці (Мирний, І, 1954, 307); Вулиця, якою йшла Ольга, була курна. Праворуч їхали вози, тягнулась за возами худоба, зрідка показувалась, знявши хмари пилюки, машина (Вільде, Сестри.., 1958, 110).
Словник української мови в 11 томах
-
пилюка —
Пилю́ка, -ки ж. = пилюга.
Словник української мови Грінченка