плановий

пла́новий

[планови^ей]

м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і

Значення в інших словниках

1. плановий — пла́новий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плановий — -а, -е. 1》 Прикм. до план I 2). || Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням. Плановий відділ. 2》 Який спирається на планування (див. планування I); здійснюваний за планом. Планове керування виробництвом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плановий — ПЛА́НОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до план¹ 2. Плановий характер економіки; // Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням. Плановий відділ. 2. Який спирається на планування (див. планува́ння¹); здійснюваний за планом.  Словник української мови у 20 томах
4. плановий — ПЛА́НОВИЙ (здійснюваний за планом), ПЛАНОМІ́РНИЙ, ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНИЙ, СПРЯМО́ВАНИЙ. Було закладено початок для планової колективної праці (з журналу); Планомірний перерозподіл кадрів (з журналу)...  Словник синонімів української мови
5. плановий — ПЛА́НОВИЙ, а. е. 1. Прикм. до план 2. Плановий характер соціалістичної економіки; // Який складає виробничі плани та стежить за їх здійсненням. На будь-якому підприємстві є.. плановий і бухгалтерський апарати (Наука.., 5, 1959, 5); Плановий відділ.  Словник української мови в 11 томах