Орфоепічний словник української мови

плескати

плеска́ти

[плеискатие]

-еишчу, -ешчеиш; нак. -еишчи, -еишч'іт' і -айу, -айеиш; нак. -ай, -айтеи

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. плескати — (про воду) плескотати, плескотіти, плюскати, хлюпати, ляскати, (в долоні) аплодувати.  Словник синонімів Полюги
  2. плескати — плеска́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  3. плескати — (- воду) хлюпати, плюскати, хлюпотати; (водою) бризкати, порскати, хлюпатися, (об що) битися, плескотати <-іти>, плюскотати; (- прапор) лопотіти; (молотом) ляскати, (в долоні — ще) бити <док. ударити>, ІД.  Словник синонімів Караванського
  4. плескати — див. говорити; лити; ляпати; просторікувати  Словник синонімів Вусика
  5. плескати — плещу, плещеш і рідко плескаю, плескаєш, недок. 1》 неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. || Битися, ударятися об (у) що-небудь з плескотом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. плескати — 1. брьохати, брьохнути, вибрьохати, вибрьохнути, зібрьохати, зібрьохнути, набрьохати, набрьохнути, побрьохати, плюскати, плюснути, виплюскувати, виплюскати, виплюснути, повиплюскувати, наплюскувати, наплюскати, поплюскувати, поплюскати, розплюскувати...  Словник чужослів Павло Штепа
  7. плескати — Плеска́ти, пле́щу, пле́щеш, пле́щуть; плесну́ти, -ну́, -не́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. плескати — ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1. без прям. дод. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (А.  Словник української мови у 20 томах
  9. плескати — плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань!...  Фразеологічний словник української мови
  10. плескати — АПЛОДУВА́ТИ (бити в долоні на знак схвалення, вітання або яких-небудь вимог), ПЛЕСКА́ТИ, ОПЛЕ́СКУВАТИ рідше, ЛЯ́ПАТИ у спол. із сл. долоні, розм. Оркестр скінчив грати, слухачі, хоч їх було небагато, від душі аплодували (Л.  Словник синонімів української мови
  11. плескати — ПЛЕСКА́ТИ, плещу́, пле́щеш і рідко плеска́ю, плеска́єш, недок. 1. неперех. Рухаючись, видавати плескіт (у 1 знач.) (про воду або іншу рідину); хлюпати. По піску по золотому Ллється срібная вода: Плеще, грається на ньому (Крим., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  12. плескати — Плескати, -щу, -щеш гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать.  Словник української мови Грінченка