Орфоепічний словник української мови

пожарити

пожа́рити

[пожариетие]

-р'у, -риеш; нак. -ар, -артеи

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пожарити — пожа́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пожарити — -рю, -риш, док., перех. 1》 Док. до жарити 1). 2》 Жарити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пожарити — ПОЖА́РИТИ, рю, риш, док., що, чого. 1. Приготувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води; посмажити. Пожарити на сніданок котлет. 2. Жарити якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  4. пожарити — СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. пожарити — ПОЖА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Док. до жа́рити 1. 2. Жарити якийсь час.  Словник української мови в 11 томах