пожарити

СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ (ВСМА́ЖУВАТИ) (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити (вжа́рити), спрягти́, спря́жити (спра́жити), просма́жити, усма́жити (всма́жити), присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м'ясо.

Значення в інших словниках

1. пожарити — пожа́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пожарити — [пожариетие] -р'у, -риеш; нак. -ар, -артеи  Орфоепічний словник української мови
3. пожарити — -рю, -риш, док., перех. 1》 Док. до жарити 1). 2》 Жарити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пожарити — ПОЖА́РИТИ, рю, риш, док., що, чого. 1. Приготувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води; посмажити. Пожарити на сніданок котлет. 2. Жарити якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
5. пожарити — ПОЖА́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Док. до жа́рити 1. 2. Жарити якийсь час.  Словник української мови в 11 томах