Значення в інших словниках
-
полиця —
-і, ж. 1》 Дошка або кілька дощок, закріплених горизонтально на стіні або в шафі, що використовуються для зберігання посуду, продуктів харчування, одягу, книг і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
полиця —
поли́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
полиця —
ПОЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Дошка або кілька дощок, які закріплені горизонтально на стіні або в шафі й використовуються для зберігання посуду, продуктів харчування, одягу, книг і т. ін. Кайдаш махнув рукою й зачепив горщик на полиці (І.
Словник української мови у 20 томах
-
полиця —
кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник). Голодувати. Там (у степу), коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається (трапиться)... отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
полиця —
ПОЛИ́ЦЯ (окреме місце для лежання або розміщення багажу в залізничному вагоні, каюті корабля), ПО́ЛКА розм., ЛА́ВА заст. В купе вона одразу ж, як тільки поїзд рушив, забралася на верхню полицю і вкрилася ковдрою (В.
Словник синонімів української мови
-
полиця —
Поли́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
полиця —
ПОЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Дошка або кілька дощок, які закріплені горизонтально на стіні або в шафі й використовуються для зберігання посуду, продуктів харчування, одягу, книг і т. ін. Кайдаш махнув рукою й зачепив горщик на полиці (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
полиця —
(ст.слов.) 1. Елемент обладнання інтер'єру для складування речей у вигляді дошки, що прилягала ребром до стіни і спиралася на кілки або кронштейни.
Архітектура і монументальне мистецтво