порадитися

пора́дитися

[поради^ети^ес'а]

-аджус'а, -ди^ес':а, -ди^ец':а, -д'ац':а; нак. -ад_з'с'а, -ад'те^ис'а

Значення в інших словниках

1. порадитися — пора́дитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порадитися — -джуся, -дишся, док. 1》 з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). 2》 Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порадитися — ПОРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). – Ой Боже мій! Ой, що ж нам робити! З ким порадитись? (І.  Словник української мови у 20 томах
4. порадитися — РА́ДИТИСЯ (спільно обговорювати якісь питання), РА́ЯТИСЯ (РА́ЇТИСЯ) розм., НАРА́ДЖУВАТИСЯ розм. — Док.: пора́дитися, пора́ятися (пора́їтися), нара́дитися. Хлопці.. про щось тихо радилися (С.  Словник синонімів української мови
5. порадитися — ПОРА́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. з ким, розм. у кого, рідко кого. Звернутися до кого-небудь за порадою, попросити в когось поради (у 1 знач.). — Ой боже мій! Ой, що ж нам робити! З ким порадитись? (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. порадитися — Поражатися, -жаюся, -єшся сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. Мет. 378. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Мил.  Словник української мови Грінченка