Значення в інших словниках
-
посвітліти —
посвітлі́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
посвітліти —
-іє, док. 1》 Док. до світліти. || безос. 2》 тільки безос. Почати розвиднятися, світати. 3》 перен. Прибрати веселого, радісного, привітного виразу (звичайно про обличчя, очі); стати радісним, привітним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посвітліти —
ПОСВІТЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Док. до світлі́ти. Синє небо посвітліло – скрикнув півень (М. Рудь); Як випав перший сніг, – простори, села й міста наче трохи повеселіли, посвітліли од ясної, як сонце, білості (А. Хорунжий); // безос.
Словник української мови у 20 томах
-
посвітліти —
ВИЯ́СНЮВАТИСЯ (про небо, обрій — ставати ясним, безхмарним або малохмарним; про сонце, місяць, зорі — виходити з-за хмар, туману тощо або ставати яснішим, світлішим), ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОСВІ́ТЛЮВАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ...
Словник синонімів української мови
-
посвітліти —
ПОСВІТЛІ́ТИ, і́є, док. 1. Док. до світлі́ти. Синє небо посвітліло — скрикнув півень (Рудь, Дон. зорі, 1958, 108); Як випав перший сніг, — простори, села й міста наче трохи повеселіли, посвітліли од ясної, як сонце, білості (Хор., Незакінч.
Словник української мови в 11 томах