поскаржитися

поска́ржитися

[поскаржи^ети^ес'а]

-жус'а, -жи^ес':а, -жи^ец':а, -жац':а; нак. -арз'с'а, -аржте^ис'а

Значення в інших словниках

1. поскаржитися — поска́ржитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поскаржитися — -жуся, -жишся, док. 1》 Висловити своє невдоволення ким-небудь; пожалітися кому-небудь на когось. || Висловити жаль, невдоволення, стурбованість з приводу чого-небудь. || Сказати комусь про своє страждання, фізичний біль, неприємні відчуття тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поскаржитися — ПОСКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Висловити своє незадоволення ким-небудь; пожалітися кому-небудь на когось. [Водяник:] Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся!...  Словник української мови у 20 томах
4. поскаржитися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. поскаржитися — ПОСКА́РЖИТИСЯ, жуся, жишся, док. 1. Висловити своє незадоволення ким-небудь; пожалітися кому-небудь на когось. [Водяник:] Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
6. поскаржитися — Поскаржитися, -жуся, -жишся гл. Пожаловаться.  Словник української мови Грінченка