Орфоепічний словник української мови

посольський

посо́льський

[посол'с'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. посольський — посо́льський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. посольський — -а, -е. Прикм. до посол і посольство. || Власт. послові. Посольська гідність. Посольське право — найдавніша галузь міжнародного права; включає принципи і норми...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посольський — ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посо́л і посо́льство. За “Глухівськими статтями” гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв'язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з'їздах...  Словник української мови у 20 томах
  4. посольський — Посо́льський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. посольський — ПОСО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до посо́л і посо́льство. За «Глухівськими статтями» гетьманові заборонялись безпосередні дипломатичні зв’язки з іноземними державами, але гетьманським представникам дозволялось бути присутніми на посольських з’їздах...  Словник української мови в 11 томах
  6. посольський — Посольський, -а, -е 1) = посельський. Бо я посольських справ не розумію. К. МБ. II. 121. 2) Депутатскій. Желех.  Словник української мови Грінченка