прамова

прамо́ва

[прамова]

-ви^е, д. і м. -в'і

Значення в інших словниках

1. прамова — прамо́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прамова — див. мова  Словник синонімів Вусика
3. прамова — -и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прамова — ПРАМО́ВА, и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова.  Словник української мови у 20 томах
5. прамова — Прамо́ва, -ви; -мо́ви, -мо́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прамова — ПРАМО́ВА, и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова.  Словник української мови в 11 томах