прамова

прамо́ва

[прамова]

-вие, д. і м. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прамова — прамо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прамова — див. мова Словник синонімів Вусика
  3. прамова — -и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прамова — ПРАМО́ВА, и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова. Словник української мови у 20 томах
  5. прамова — Прамо́ва, -ви; -мо́ви, -мо́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прамова — ПРАМО́ВА, и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова. Словник української мови в 11 томах