прамова
ПРАМО́ВА, и, ж., лінгв.
Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів.
Індоєвропейська прамова.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прамова — прамо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прамова — див. мова Словник синонімів Вусика
- прамова — [прамова] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
- прамова — -и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прамова — Прамо́ва, -ви; -мо́ви, -мо́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прамова — ПРАМО́ВА, и, ж., лінгв. Мова-предок групи споріднених мов, теоретично реконструйована на основі порівняння мовних фактів. Індоєвропейська прамова. Словник української мови в 11 томах