працьовитий —
працьови́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
працьовитий —
Роботящий, трудящий, працелюбний, діяльний, с. запопадливий, д. робітний, трудівливий, багатотрудний.
Словник синонімів Караванського
працьовитий —
див. роботящий
Словник синонімів Вусика
працьовитий —
-а, -е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). || Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив). || у сполуч. зі сл. руки. Роботящий, звиклий до праці. || Який виконує корисну роботу (про тварин або машини, механізми тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
працьовитий —
ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (І. Котляревський); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (І.
Словник української мови у 20 томах
працьовитий —
ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм.
Словник синонімів української мови
працьовитий —
Працьови́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
працьовитий —
ПРАЦЬОВИ́ТИЙ, а, е. Який сумлінно ставиться до роботи (про людину). Розумна пані і моторна, Для неї трохи сих імен: Трудяща, дуже працьовита (Котл., І, 1952, 71); Все село уважало його за найпоряднішого парубка, за чесного, працьовитого й ощадного (Фр.
Словник української мови в 11 томах
працьовитий —
Працьовитий, -а, -е Трудолюбивый. Вона така працьовита, а він таке ледащ. Грин. II. 145. Розумна пані і моторна... трудяща, дуже працьовита. Котл. Ен. І. 15.
Словник української мови Грінченка