працьовитий
працьови́тий
-а, -е.
Який сумлінно ставиться до роботи (про людину).
|| Який відзначається сумлінним ставленням до праці (про колектив).
|| у сполуч. зі сл. руки. Роботящий, звиклий до праці.
|| Який виконує корисну роботу (про тварин або машини, механізми тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови