преамбула

преа́мбула

[пре^иамбула]

-ли^е, д. і м. -л'і

Значення в інших словниках

1. преамбула — преа́мбула іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. преамбула — -и, ж. 1》 Вступна частина якого-небудь важливого документа – законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини чи підстави його проголошення, укладення і т. ін. 2》 Передмова до будь-якого твору. 3》 жарт. Вступ до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. преамбула — ПРЕА́МБУЛА, и, ж. 1. Вступна частина якого-небудь важливого документа – законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини чи підстави його проголошення, укладення і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. преамбула — преа́мбула (від лат. praeambulus – той, що передує) вступна частина законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини, що є підставою для його видання або укладення.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. преамбула — ВСТУП (початкова частина книжки, статті, музичного твору), ПРОЛО́Г, ПРЕА́МБУЛА книжн., жарт.; ПЕРЕДМО́ВА, ПЕРЕДСЛО́ВО рідше, ПЕРЕ́ДНЄ СЛО́ВО, ПЕРЕ́ДНІ УВА́ГИ заст. (до книжки, статті); ПРЕЛЮ́ДІЯ (перев.  Словник синонімів української мови
6. преамбула — ПРЕА́МБУЛА, и, ж. 1. Вступна частина якого-небудь важливого документа — законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини чи підстави його проголошення, укладення і т. ін. 2. жарт. Вступ до чого-небудь. Куди там!...  Словник української мови в 11 томах
7. преамбула — рос. преамбула 1. Вступна частина певного документа, трактату з коротким (стислим) розкриттям його основного змісту, обґрунтуванням основних положень його доцільності.  Eкономічна енциклопедія