преамбула
ПРЕА́МБУЛА, и, ж.
1. Вступна частина якого-небудь важливого документа – законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладено обставини чи підстави його проголошення, укладення і т. ін.
Слушні пропозиції про те, “що Закон мусив би мати хоча б коротеньку преамбулу, що статус державної української мови є відновленням історичної справедливості” (Абрам Кацнельсон), були враховані (з наук. літ.);
У преамбулі Конституції сказано, що держава сприяє консолідації української нації, відродженню духовних і національних традицій (з газ.).
2. жарт. Вступ до чого-небудь.
Куди там! Старий .. тільки договорював преамбулу. Він аж тремтів, знайшовши вдячного слухача (Ю. Яновський);
Оцю преамбулу, сказать, Ми пишемо свідомо, – Щоб вам докладно показать, І хто ми є, і що ми (С. Воскрекасенко).
Словник української мови (СУМ-20)