прибраний —
при́браний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
прибраний —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прибрати. || прибрано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який прибрався, гарно, охайно одягся. 3》 у знач. прикм. Не властивий кому-небудь, не звичайний для когось. Прибраний батько (прибрана мати) діал. — названий батько (названа мати).
Великий тлумачний словник сучасної мови
прибраний —
ПРИ́БРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прибра́ти. Він стояв посеред великої, гарно прибраної світлиці та й дожидав, коли його хвалитимуть (Л. Мартович); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (О.
Словник української мови у 20 томах
прибраний —
НЕРІ́ДНИЙ (про членів сім'ї та взагалі родичів — який не перебуває в кровній спорідненості з ким-небудь); НАЗВА́НИЙ, НАРЕЧЕ́НИЙ (якого стали вважати родичем кому-небудь); ПРИ́БРАНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
прибраний —
При́браний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
прибраний —
ПРИ́БРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прибра́ти. Він стояв посеред великої, гарно прибраної світлиці та й дожидав, коли його хвалитимуть (Март., Тв., 1954, 195); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн.
Словник української мови в 11 томах