прибраний

при́браний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прибрати.

|| прибрано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який прибрався, гарно, охайно одягся.

3》 у знач. прикм. Не властивий кому-небудь, не звичайний для когось.

Прибраний батько (прибрана мати) діал. — названий батько (названа мати).

Значення в інших словниках

1. прибраний — при́браний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прибраний — [прибранией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. прибраний — ПРИ́БРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до прибра́ти. Він стояв посеред великої, гарно прибраної світлиці та й дожидав, коли його хвалитимуть (Л. Мартович); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (О.  Словник української мови у 20 томах
4. прибраний — НЕРІ́ДНИЙ (про членів сім'ї та взагалі родичів — який не перебуває в кровній спорідненості з ким-небудь); НАЗВА́НИЙ, НАРЕЧЕ́НИЙ (якого стали вважати родичем кому-небудь); ПРИ́БРАНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
5. прибраний — При́браний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. прибраний — ПРИ́БРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до прибра́ти. Він стояв посеред великої, гарно прибраної світлиці та й дожидав, коли його хвалитимуть (Март., Тв., 1954, 195); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн.  Словник української мови в 11 томах