призвести

призвести́

[при^езве^исти]

-е^иду, -е^идеш, -е^иде^имо, -е^иде^ите; мин. -в'іў, -ве^ила; нак. -е^иди, -е^ид'іт'

Значення в інших словниках

1. призвести — 1. Вечір пройшов чи відбувся? Петро Федотюк: – У мовну практику правників увійшов неоковирний вираз “ці дії потягнуть за собою відповідальність”. А все від невміння користуватися довідковою літературою.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. призвести — призвести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. призвести — див. призводити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. призвести — ПРИЗВЕСТИ́ див. призво́дити.  Словник української мови у 20 томах
5. призвести — призво́дити / призвести́ до гріха́ кого. Штовхати кого-небудь на якийсь поганий учинок, спонукати до чогось недоброго. Раз і каже батько: — Як ти такий, що нас, старих, до гріха призводиш — іди собі, а ми вже якось самі (П.  Фразеологічний словник української мови
6. призвести — ДОВО́ДИТИ до чого (когось до певного стану), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИВО́ДИТИ до чого, у що, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм.; ПРИЗВО́ДИТИ, ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) у що, ВГО́НИТИ (УГО́НИТИ) у що, рідше, ПОВЕРГА́ТИ у що, заст., книжн. (перев.  Словник синонімів української мови
7. призвести — Призве́сти́, див. призво́дити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. призвести — ПРИЗВЕСТИ́ див. призво́дити.  Словник української мови в 11 томах
9. призвести — Призвести см. призводити.  Словник української мови Грінченка