Орфоепічний словник української мови

приказка

при́казка

[приказка]

-зкие, д. і м. -з'ц'і, мн. приеказки, приеказок

дв'і приказкие

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. приказка — (поширений у мові вдалий вислів) приповідка, приповістка, примовка.  Словник синонімів Полюги
  2. приказка — при́казка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири при́казки  Орфографічний словник української мови
  3. приказка — Стилістичний засіб: вислiв із незакiнченою думкою, що натякає на висновок: Вилами по водi писано; Як мокpе гоpить; Пpаця майстpа величає.  Словник стилістичних термінів
  4. приказка — див. ПРИСЛІВ'Я.  Словник синонімів Караванського
  5. приказка — Мудрослів, мудрослів'я, помівка, помовка, почитанка, приговір, приговірка, приказочка, примова, примівка, примовка, примовля, примовлянка, примовляння, приповедінка, приповіданка, приповідка, приповістка, приповісточка, приповість, промовка  Словник синонімів Вусика
  6. приказка — -и, ж. Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. приказка — ПРИ́КАЗКА, и, ж. Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту. – Сім дочок, та це випадає сім весіллів .. Дочки, правда, шкода; “але шкода, та не вигода!” як кажуть в приказці (І.  Словник української мови у 20 томах
  8. приказка — ПРИ́КАЗКА (поширений у мові влучний вислів), ПРИМО́ВКА, ПРИПОВІ́ДКА, ПРИПОВІ́СТКА, ПРИ́ПОВІСТЬ, ПОГОЛО́СКА розм., ПОСЛАВКА розм., ПРИГОВІ́РКА розм., ПРИ́КЛАД заст., ПОГОВІ́РКА заст., ПРИ́КЛАДКА діал., ПРИМІ́ВКА діал.  Словник синонімів української мови
  9. приказка — При́казка, -зки, -зці; -зки, -зок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. приказка — ПРИ́КАЗКА, и, ж. Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів’я, але без властивого прислів’ю повчального змісту. — Сім дочок, та це випадає сім весіллів.. Дочки, правда, шкода; «але шкода, та не вигода!» як кажуть в приказці (Н.  Словник української мови в 11 томах
  11. приказка — Приказка, -ки ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. (Спб. 1863). 2) У Гребенки: басня. (Греб. 361).  Словник української мови Грінченка