прикріпити

прикріпи́ти

[при^екр'іпити^е]

-р'іпл'у, -р'іпи^еш, -р'іпи^емо, -р'іпи^ете^и, -р'іпл'ат'; нак. -р'іпи, -р'іп'іт'

Значення в інших словниках

1. прикріпити — прикріпи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикріпити — див. прикріплювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикріпити — ПРИКРІПИ́ТИ див. прикрі́плювати.  Словник української мови у 20 томах
4. прикріпити — ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. прикріпити — ПРИКРІПИ́ТИ див. прикрі́плювати.  Словник української мови в 11 томах