прилеглий —
приле́глий 1 дієприкметник суміжний приле́глий 2 дієприкметник прілий рідко
Орфографічний словник української мови
прилеглий —
див. СУМІЖНИЙ.
Словник синонімів Караванського
прилеглий —
див. близький
Словник синонімів Вусика
прилеглий —
I -а, -е. Розташований поряд із чим-небудь; суміжний. II -а, -е, рідко. Те саме, що прілий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прилеглий —
ПРИЛЕ́ГЛИЙ¹, а, е. Розташований поряд з чим-небудь; суміжний. Велика землянка й прилеглі до неї окопи були вже забиті пораненими до краю (В. Кучер); На ..
Словник української мови у 20 томах
прилеглий —
СУМІ́ЖНИЙ (розташований поряд з чим-небудь), ПРИЛЕ́ГЛИЙ, СУСІ́ДНІЙ, ПОМІ́ЖНИЙ діал. По кількох хвилинах він вийшов у суміжну кімнату (О.
Словник синонімів української мови
прилеглий —
ПРИЛЕ́ГЛИЙ¹, а, е. Розташований поряд з чим-небудь; суміжний. Велика землянка й прилеглі до неї окопи були вже забиті пораненими до краю (Кучер, Голод, 1961, 76); На..
Словник української мови в 11 томах
прилеглий —
Приле́глий, -а, -е 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. ІІІ. 32.
Словник української мови Грінченка