приманка —
прима́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
приманка —
-и, ж. 1》 Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. 2》 Те, що приманює, вабить. Взяти на приманку — обманути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приманка —
хохл. (пріманка) принада, зваба принада, знада, ваба, зваба, спокуса, див. заманка
Словник чужослів Павло Штепа
приманка —
ПРИМА́НКА, и, ж. 1. Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. Коло неї [ріки] кружляють рибалки з вудками й приманками (І. Франко); Віктор сів поміж хлоп'ят, завівши бесіду про те, на яку приманку яка риба краще клює (М.
Словник української мови у 20 томах
приманка —
клю́нути на прима́нку. Піддатися на обман, навмисне підготовлений ким-небудь з підступними (недобрими) намірами. При самій думці, що “пугачі” клюнуть на приманку й сміливий задум може здійснитися, Ксьондза починала тіпати пропасниця (І. Головченко і О. Мусієнко).
Фразеологічний словник української мови
приманка —
ПРИНА́ДА (те, чим принаджують рибу, птаха, звіра тощо; те, що використовується як засіб для принаджування кудись, відвертання уваги від чогось), ПРИМА́НКА, ВА́БА перев. мисл., ПРИВА́ДА розм.
Словник синонімів української мови
приманка —
ПРИМА́НКА, и, ж. 1. Те, чим приманюють рибу, звірів, птахів; принада. Коло неї [ріки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Фр., VI, 1951, 304); Віктор сів поміж хлоп’ят, завівши бесіду про те, на яку приманку яка риба краще клює (Руд., Вітер..
Словник української мови в 11 томах