примочка —
примо́чка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
примочка —
-и, ж. 1》 Вода або лікувальна рідина, якою змочують що-небудь для прикладання до хворого місця. 2》 муз., жарг. Додаткові пристрої, що створюють різноманітні звукові ефекти до електромузичних інструментів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
примочка —
ПРИМО́ЧКА, и, ж. Вода або лікувальна рідина, якою змочують що-небудь для прикладання до хворого місця. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало: “Треба знову класти примочку!” (М.
Словник української мови у 20 томах
примочка —
И, ж. 1. Будь-яке удосконалення, що може значно полегшити роботу; винахід, технологічна новинка. Мода на комп'ютерну гру химерна — вона не завжди залежить від свіжорозроблених «примочок» (Єва). 2. Жарт, влучний вислів.
Словник сучасного українського сленгу
примочка —
(-и) ж. 1. крим. Авантюра. СЖЗ, 85; ЯБМ, 232. 2. крим. Спосіб обману під час гри в карти. СЖЗ, 85; ЯБМ, 233.
Словник жарґонної лексики української мови
примочка —
ПРИМО́ЧКА, и, ж. Вода або лікувальна рідина, якою змочують що-небудь для прикладання до хворого місця. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед червоних жилок, і се його турбувало: «Треба знову класти примочку!» (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах